Cashalot — програмний реєстратор розрахунково-касових операцій, що підходить для будь-якого бізнесу

Роздрібна торгівля

01

HoReCa

02

Інтернет-магазини

03

Сфера послуг

04

Медична сфера

05

Виробництво

06

Законодавче підґрунтя

У зв’язку зі внесенням змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» ринок потребував нових IT-розробок з автоматизації розрахунково-касових операцій щодо їх автоматичної реєстрації на сервері Державної податкової служби України

Функціонал ПРРО Cashalot

Розроблений згідно з вимогами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Робоче місце касира

  • Відкриття/закриття зміни

    01
  • Аналітика даних по змінах

    02
  • Усі види оплат

    03
  • Відкладені чеки

    04
  • Під’єднання торгового обладнання

    05
  • Формування звітів

    06
  • Режим «Ломбардні операції»

    07
  • Режим «Валютні операції»

    08

Особистий кабінет

  • Організація будь-якої кількості кас

    01
  • Контроль розрахункових операцій

    02
  • Адміністрування кас та касирів

    03
  • Управління довідниками

    04
  • Зручна форма передачі чека покупцеві

    05
  • Розрахунок ПДВ та акцизу

    06
  • Складський облік

    07
  • Аналітика по чеках

    08

Можливість під'єднати POS-термінали провідних банків України

Приват банк
Райфайзен банк
Альфа банк
Пумб
СІЧ банк
МТВ
ПІН банк
АЛТ банк
Ощад банк

Розпочати роботу

Для того, щоб розпочати користуватися ПРРО Cashalot, потрібно зробити два простих кроки

1

Зареєструватися у бек-офісі

2

Встановити ПРРО на свій комп’ютер

Більш детально про підключення

ЗМІ про Cashalot

Cashalot у сюжеті на телеканалі “1+1, у “Сніданок 1+1"

Чому програмний РРО вигідніший за касові апарати?

Розробник — Linkos Group, українська IT-компанія, що з 2000 року створює продукти для електронного документообігу та автоматизації бізнесу, які добре відомі українським підприємцям

Часті запитання

Чи повинні застосовувати РРО/ПРРО в умовах воєнного стану суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю товарами/послугами?

Такої пільги, як дозвіл здійснювати торгівлю без застосування РРО/ПРРО на час воєнного стану, немає.

При цьому штрафні санкції за порушення вимог застосування РРО/ПРРО у період воєнного стану не застосовуються, крім торгівлі підакцизними товарами. Однак, після завершення воєнного стану штрафи за цей період податківці зможуть застосовувати.
 

Чи застосовуються у період воєнного стану санкції за порушення вимог Закону України № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”?

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Чи має право контролюючий орган після припинення або скасування воєнного стану перевірити період починаючи з 24 лютого по день закінчення воєнного стану в частині дотримання СГ норм ЗУ № 265?

Контролюючі органи не позбавлені права проводити перевірки суб’єктів господарювання, як під час дії воєнного стану, так і після його завершення, при цьому, період їх господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану перевіряється у загальному порядку. У разі встановлення порушень Закону № 265, допущених в цей же період, ДПС буде застосовувати штрафні санкції після припинення або скасування воєнного стану на території України.
 

Чи можна не застосовувати РРО/ПРРО, якщо здійснюються виключно безготівкові розрахунки?

РРО та/або програмний РРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами:

  • шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн банкінг);
  • шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
  • через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.