Застосування РРО/ПРРО в період воєнного стану

13.09.2022
71

Нагадаємо нашим читачам, що в умовах воєнного стану суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю товарами/послугами, як і раніше, повинні застосовувати РРО/ПРРО. Тобто такої пільги, як дозвіл здійснювати торгівлю без застосування РРО/ПРРО на час воєнного стану, немає. 

При цьому штрафні санкції за порушення вимог застосування РРО/ПРРО у період воєнного стану не застосовуються, крім торгівлі підакцизними товарами. Однак, після завершення воєнного стану штрафи за цей період податківці зможуть застосовувати. 

Наведемо відповіді на актуальні запитання щодо застосування РРО/ПРРО в період воєнного стану. 

Чи застосовуються у період воєнного стану санкції за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР? 

Як ми вже повідомляли раніше, згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів

Про це повідомили податківці на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.18. 

Чи має право контролюючий орган після припинення або скасування воєнного стану перевірити період починаючи з 24 лютого по день закінчення воєнного стану в частині дотримання СГ норм ЗУ № 265? 

Контролюючі органи не позбавлені права проводити перевірки суб’єктів господарювання, як під час дії воєнного стану, так і після його завершення, при цьому, період їх господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану перевіряється у загальному порядку. У разі встановлення порушень Закону № 265, допущених в цей же період, ДПС буде застосовувати штрафні санкції після припинення або скасування воєнного стану на території України. 

В то же час, після закінчення воєнного стану штрафні (фінансові) санкції до платників податків будуть застосовуватись із врахуванням вимог п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 

Згідно з п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: 

  • порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; 
  • відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; 
  • порушення вимог законодавства в частині: 
  • обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 
  • цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; 
  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; 
  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; 
  • здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; 
  • порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. 

Про це зазначили податківці на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.18. 

Тобто, після завершення воєнного стану штрафи за незастосування РРО/ПРРО у цей період податківці зможуть застосовувати. 

Чи можна не застосовувати РРО/ПРРО, якщо здійснюються виключно безготівкові розрахунки? 

На період воєнного стану тут діють ті ж самі правила, як і звичайно. 

А саме, РРО та/або програмний РРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами: 

  • шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн банкінг);
  • шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
  • через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Про це нагадало ГУ ДПС у Львівській області.  

Нагадаємо нашим користувачам, що ми, ІТ-компанія Linkos Group, є розробниками ПРРО Cashalot та ПРРО СОТА Каса, які є чудовою альтернативою традиційним касовим апаратам. 

Більше новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі Cashalot в ефірі

Інші новини

16.05.2022
Аналітика від Cashalot — дієва допомога для бізнесу
Cashalot пропонує дієвий інструмент для підприємців, який забезпечує здійснення всіх необхідних засобів щодо контролю за важливими бізнес-показниками. У матеріалі докладно розкажем...
Детальніше
01.11.2021
Робота з POS-терміналами у ПРРО Cashalot: розширення можливостей
Розширена лінійка POS-терміналів, що можуть бути підключені до ПРРО Cashalot. Відтепер можна під'єднати POS-термінали із прошивкою компанії Printec. Це можна зробити, здійснивши ле...
Детальніше
11.10.2021
ПРРО Cashalot інтегрований із USAP.ONLINE
Розробники ПРРО Cashalot не зупиняються на місці в напрямку не тільки впровадження нових функціональностей, а й нових інтеграційних рішень. Приємна новина для користувачів платформ...
Детальніше
13.09.2022
Штрих-коди товарів у чеку: як це реалізовано в ПРРО Cashalot?
Дізнайтесь, коли штрих-код повинен відображатися у фіскальному чеку, а коли - ні, і які можливості роботи зі штрих-кодом є у Cashalot.
Детальніше
08.07.2022
Аналітика по реалізованим товарам
Продовжуємо ділитися своїми порадами щодо легкої роботи з ПРРО Cashalot. Цей матеріал присвячуємо розділу, який допоможе проаналізувати реалізацію товарів по групам у розрізі сум т...
Детальніше