Нагадаємо нашим читачам, що в умовах воєнного стану суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю товарами/послугами, як і раніше, повинні застосовувати РРО/ПРРО. Тобто такої пільги, як дозвіл здійснювати торгівлю без застосування РРО/ПРРО на час воєнного стану, немає.
При цьому штрафні санкції за порушення вимог застосування РРО/ПРРО у період воєнного стану не застосовуються, крім торгівлі підакцизними товарами. Однак, після завершення воєнного стану штрафи за цей період податківці зможуть застосовувати.
Наведемо відповіді на актуальні запитання щодо застосування РРО/ПРРО в період воєнного стану.
Чи застосовуються у період воєнного стану санкції за порушення вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР?
Як ми вже повідомляли раніше, згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Про це повідомили податківці на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.18.
Чи має право контролюючий орган після припинення або скасування воєнного стану перевірити період починаючи з 24 лютого по день закінчення воєнного стану в частині дотримання СГ норм ЗУ № 265?
Контролюючі органи не позбавлені права проводити перевірки суб’єктів господарювання, як під час дії воєнного стану, так і після його завершення, при цьому, період їх господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану перевіряється у загальному порядку. У разі встановлення порушень Закону № 265, допущених в цей же період, ДПС буде застосовувати штрафні санкції після припинення або скасування воєнного стану на території України.
В то же час, після закінчення воєнного стану штрафні (фінансові) санкції до платників податків будуть застосовуватись із врахуванням вимог п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Про це зазначили податківці на Інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР», категорія 109.18.
Тобто, після завершення воєнного стану штрафи за незастосування РРО/ПРРО у цей період податківці зможуть застосовувати.
Чи можна не застосовувати РРО/ПРРО, якщо здійснюються виключно безготівкові розрахунки?
На період воєнного стану тут діють ті ж самі правила, як і звичайно.
А саме, РРО та/або програмний РРО можна не застосовувати при отриманні оплати виключно у безготівковій формі, здійсненої споживачами:
- шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку (IBAN, онлайн банкінг);
- шляхом безпосереднього внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;
- через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.
Про це нагадало ГУ ДПС у Львівській області.
Нагадаємо нашим користувачам, що ми, ІТ-компанія Linkos Group, є розробниками ПРРО Cashalot та ПРРО СОТА Каса, які є чудовою альтернативою традиційним касовим апаратам.
Більше новин читайте у Блозі бухгалтера, в Інформері програми M.E.Doc та на нашому Telegram-каналі Cashalot в ефірі.
