
Верховний Суд розглянув справу, в якій підприємство оскаржувало результати фактичної перевірки. Підставою для неї стали дані із СОД РРО, які проаналізували податківці.
За результатами перевірки ДПС дійшла висновку, що компанія порушувала правила проведення розрахункових операцій та обігу підакцизних товарів, і застосувала штраф. Підприємство не погодилося з таким підходом і звернулося до суду.
Що таке СОД РРО?
СОД РРО (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) – це інформаційна система ДПС, в якій зберігаються дані з РРО та ПРРО. Зокрема, вона містить електронні копії чеків, фіскальні звітні чеки (Z-звіти) та іншу інформацію про розрахункові операції.
Чому підприємство дійшло до Верховного Суду?
На думку компанії, дані з інформаційних баз ДПС не можуть бути достатнім доказом порушення під час фактичної перевірки. Також підприємство вважало, що аналіз таких даних можливий лише в межах документальної перевірки.
Суди попередніх інстанцій стали на бік ДПС.
Яку позицію зайняв Верховний Суд?
Верховний Суд теж не підтримав аргументи компанії. Він зазначив, що податківці діяли в межах своїх повноважень і можуть використовувати інформацію із СОД РРО під час фактичних перевірок.
Судді звернули увагу, що система містить повні дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскальних чеків. А вже під час перевірки ці відомості можуть порівнювати з іншими документами та з’ясовувати фактичні обставини.
Фіскальні чеки, Z-звіти та інші документи підприємства підтвердили порушення з боку ТОВ. Зокрема, у фіскальних чеках не було обов’язкового реквізиту – цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.
Висновок
Дані із СОД РРО є податковою інформацією, тому ДПС може використовувати їх під час фактичних перевірок. Однак самі по собі такі дані не визначають результат спору: їхню доказову силу суд оцінює разом з іншими доказами у справі.