Чи є відповідальність для торговців, які не можуть забезпечити безготівкові розрахунки через форс-мажорні обставини?

24.10.2024
711

Умови та строки, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно, визначено вимогами п. 1 постанови Кабінету Міністрів України  від 29.07.2022 р. № 894 (далі - Постанова № 894). 

Нагадаємо, поетапне запровадження такого обов’язку передбачено з 01.01.2023 і складається з чотирьох етапів. Докладніше про це ми писали тут

Отже, чинним законодавством встановлений обов’язок торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги) відповідно до положень Постанови № 894. 

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на ФОП, посадових осіб юридичної особи у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн). Це передбачено ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).   

Дія, зазначена в частині першій ст. 163-15 КУпАП, вчинена особою, яка протягом року вже отримала адміністративне притягнення за аналогічне порушення, передбачає накладення штрафу у розмірі від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн). 

Крім того, у разі виникнення форс-мажорних обставин, які є надзвичайними та невідворотними подіями, що об’єктивно унеможливлюють виконання обов'язків за договором (контрактом, угодою тощо), відповідно до законодавства та інших нормативних актів, умови для настання відповідальності не виникають. Це визначено пп. 112.8.9 Податкового кодексу України.  

Важливо! Обов’язок доведення існування таких форс-мажорних обставин покладається на платника податків. 

Таке роз'яснення розміщено на Інформаційно-довідковому ресурсі “ЗІР”, категорія 109.18.

Інші новини

05.12.2022
Оплата за товари здійснюється за допомогою QR-коду: чи застосовувати РРО/ПРРО?
Чи зобов’язаний застосовувати СГ РРО та/або ПРРО у разі реалізації товарів, робіт (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою QR-коду?
Детальніше
04.09.2023
Розмінна монета: як правильно внести до РРО/ПРРО?
Розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків має проводитися через РРО/ПРРО.
Детальніше
24.01.2024
Фіскальний чек РРО/ПРРО іноземною мовою: чи можна?
Чи мають право СГ здійснювати програмування РРО/ПРРО та видавати фіскальний касовий чек на іноземній мові або на мові національних меншин?
Детальніше
28.07.2022
Чи штрафуватимуть ФОПів за неведення обліку товарів під час дії ВС?
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних доку...
Детальніше
Cashälot
в ефірі