Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогметалів, дорогкаміння, дорогкаміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного СГ. Це встановлено п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.
Обов’язок застосування РРО або ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у т. ч., нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України ототожнює готівкові розрахунки з розрахунками, здійсненими за допомогою POS-терміналів, що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а від способу їх здійснення.
Тобто, операції, здійснені з використанням платіжного термінала (POS-термінала) у безготівковій формі, потребують застосування РРО або ПРРО у встановленому цим Законом порядку.
Отже, приймання оплати за продукцію власного виробництва з використанням платіжного термінала (POS-термінала) або за реквізитами ЕПЗ потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО.
Про це інформує пресслужба ДПСУ.
