Операції, при здійсненні яких СГ мають право не застосовувати РРО/ПРРО

17.03.2023
978

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі під час продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі - ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265) із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону № 265).

Нагадаємо, що розрахункова операція - це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), (ст. 2 Закону № 265). 

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затвердженого наказом Мінфіну «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» від 29.11.1999 р. № 290.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 15 “Дохід” визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: 

  • дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); 
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); 
  • інші операційні доходи; 
  • фінансові доходи; 
  • інші доходи.

Так, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: 

  • дохід від операційної оренди активів; 
  • дохід від операційних курсових різниць; 
  • відшкодування раніше списаних активів; 
  • дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу інших доходів, зокрема, включаються:

  • дохід від реалізації фінансових інвестицій; 
  • дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно з п. 25 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29 грудня 2017 року № 148, приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Отже, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, а саме операцій, доходи від яких включаються до складу інших операційних доходів або інших доходів, РРО або ПРРО і РК не застосовуються.

СГ проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства (використання печатки не є обов’язковим).

Водночас, при проведенні розрахунків у готівковій формі за послуги з надання в оренду нерухомого майна, оплаті комунальних послуг, передбачених договором оренди, СГ зобов’язані застосовувати РРО або ПРРО відповідно до вимог Закону № 265.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються:

  • при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;
  • при виконанні банківських операцій, крім:
  • операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;
  • операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням ПТКС, крім ПТКС, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання ПТКС з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;

  • при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
  • при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до ПКУ;
  • при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;
  • при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 % загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
  • при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
  • якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);
  • при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому, Закон № 265 визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівля, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Про це повідомили податківці ДПС в Одеській області. 

Багато корисної інформації читайте в Блозі та на нашому Telegram-каналі Cashalot в ефірі.

Інші новини

31.08.2022
Зміни по ГО за ф. 20-ОПП: як подати ф. № 1-ПРРО?
Розглянемо алгоритм дій при зміні інформації по господарській одиниці за ф. № 20-ОПП. Як потім подати форму № 1-ПРРО і врахувати усі особливості?
Детальніше
25.08.2022
Документи, які повинні зберігатися на місці проведення розрахунків із застосуванням РРО та ПРРО
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій, зобов’язані на місці проведення розрахунків тримати певний перелік документів. Докладніше у н...
Детальніше
15.11.2022
Два роки ПРРО: зміни та тенденції розвитку
Якщо ще два роки тому ПРРО для більшості був маловідомою технологічною новинкою, то сьогодні це справжній надійний помічник кожного підприємця, який прагне зробити свій бізнес біль...
Детальніше
13.09.2021
Як підготуватися ФОПам 2–4 групи до ведення свого бізнесу в 2022 році
З 1.01.2022 року ФОП 2–4 групи мають використовувати у своїй підприємницькій діяльності касові апарати або ПРРО. А чи всі зараз готові, що потрібно зробити, куди звернутися та яка...
Детальніше
01.09.2023
Відсутні обов’язкові реквізити фіскального чека: відповідальність
Яка передбачена відповідальність у разі видачі фіскального чека, в якому відсутні обов’язкові реквізити, в т. ч. акцизний податок?
Детальніше
Cashälot
в ефірі